«Повернення блудного папуги» - відомий мультфільм про харизматичного папугу Кешу, який став визнаною класикою радянської анімації і джерелом незабутніх цитат.

Кешу створили письменник Олександр Курляндський, режисер-мультиплікатор Валентин Караваєв і художник-аніматор Анатолій Савченко, а кінцеве і неповторного шарму персонажу надав озвучує його актор Геннадій Хазанов. У 1984 - 1988 роках було випущено три серії мультфільму про папугу, збудовані на одній сюжетній основі: Кеша втікає з дому, потрапляє в неприємності і в підсумку, розчарований і присоромлений, повертається до рідного дому. Після великої перерви, в 2000-х роках «Союзмультфільм» випустив ще кілька серій про блудного папуги, проте створювалися вони вже інший творчою командою і відтворити успіх перших трьох історій, на жаль, не змогли.

Судячи з цікавим метафор «Повернення блудного папуги», мультфільм хоч і представлений як дитячий, але набагато більше цінний для дорослої аудиторії.

Це, в хорошому сенсі - дорослий мультфільм.

калейдоскопічне мислення (Нескладні виступу Кеші, складені з клаптиків ТВ- і радіо-фраз), тема Батьківщини і західної експансії ( «Ех ви, сірість! Це ж Бублій-гум! Господар привіз. З цієї самої, ну як її ... - Таїті? - Ось-ось»), стереотипи успішного життя ( «Добре живу, купаюся в басейні, п'ю Джюс, оранжад ... Так, так - прямо не виходячи з басейну»), культурне перебіжництва ( «За вашими численними заявками брати Вайнери виконають пісню Модерн Токінг!») - тонко і сатирично в дитячому мультфільмі представлені теми, очевидно, що апелюють до дорослого розуміння.

Як не дивно, веселий мультик містить також і серйозний центральний мотив - зрада рідного з його безрадісними наслідками. У всіх трьох серіях блудний Кеша не хоче підтримати свого господаря і друга Вовку: зробити гучність телевізора тихіше, коли той готується до контрольної, позалицятися за хворим хлопчиком в сезон канікул, спокійно поставитися до неможливості господаря нарядити його, бідного, в модні джинси, які є у товстого сусідського кота.

Захоплюється геть від рідної домівки помилковими мріями успішного життя, Кеша сподівається на торжество своїх не дуже-то далеких, практично споживчих інтересів, але цього і близько не відбувається. Зрадивши рідний дім, папуга знаходить незавидну долю: виявляється на смітнику, де для прожитку дає концерти для дурнуватою місцевої публіки, забезкоштовно продає себе прозахідного домашньому тирану і до бажання самогубства ганьбить свою честь в радгоспі «Світлий шлях».

висновок

Папуга Кеша - хоч і чарівний і артистичний, але по суті анти-герой, себелюбне, химерне поведінка якого суперечить серйозним справам (навчання зразкового Вовки, діяльність радгоспу), через що раз по раз блудному папузі доводиться переглядати свої погляди.

Мультфільм «Повернення блудного папуги», в цілому, являє собою приклад позитивного і світлого патріотичного мистецтва, де зрадник рідне зображується безглуздим, дурним і приниженим, але миролюбно покликаним до повернення у вихідну точку на перевиховання.

Популярна анімаційна трилогія вісімдесятих років «Повернення блудного папуги» - забавні історії про примхливу папугу по імені Кеша.

Перша частина, створена на зорі перебудови в 1984 році, викликала справжній фурор. Таких мультфільмів радянська мультиплікація ще не знала - комедійних, багатопланових, з актуальною пародійної соціально-політичної нотою: примхливий папуга, утікач і возвращенец.

Формально орієнтоване на дитячу аудиторію, «Повернення» користувалося шаленою популярністю і у старшого покоління. Мультфільм розтягнули на цитати. Горезвісна анімація «для дорослих» - мальовані «Гніт», що викривають то пияцтво, то дармоїдство, - меркнула поруч з «Поверненням блудного папуги». Набила оскому трудова мораль програвала підтексту, про існування якого навряд чи здогадувалися творці - режисер Валентин Олександрович Караваєв і сценарист Олександр Курляндський.

Хоча, чому не здогадувалися? Якби Караваєв і Курляндський обмежилися одним випуском «Повернення», тоді можна було б говорити про ненавмисну \u200b\u200bудачі і приблуд підтексті. Але протягом кількох років цими ж людьми були створені ще дві частини, настільки послідовні і глибокі, що говорити про «випадковості» не доводиться.

Курляндський і Караваєв напевно розуміли, наскільки близький радянському глядачеві маленький примхливий папуга, наскільки він пізнаваний. Адже саме образ, гармонійно озвучений Геннадієм Хазановим, і драматургія забезпечили успіх мультфільму, а не побита образотворча техніка (хлопчик Вовка, господар папуги Кеші, як дві краплі схожий на Малюка з «Карлсона»).

Новаторством займався Юрій Норштейн, ще в 1975 році випустив філософського «Їжачка в тумані». Караваєв і Курляндський змогли піднятися до ідеології.

До 1984 року цензурний апарат Радянського Союзу вже був ослаблений, але не настільки, щоб не помітити, як двозначно «Повернення». Але в тому-то і справа, що цей другий сенс влаштовував офіційну ідеологію. Мультфільм дотепно таврував одвічну п'яту колону - дисидентський співтовариство і його національний колорит.

Тому і було залишено явно провокаційна назва «Повернення блудного ...» Пародійний контекст відразу ж починав працювати на «образ».

З першого погляду на Кешу ставало зрозуміло, що національність у папуги «біблійна»: східний тип - на то і «папуга», круглі опуклі очі, семітських ніс-дзьоб. Папуги, як відомо, довгожителі. Кеша мав сприйматися як Агасфер, такий собі вічний Папуга.

Кешин мова - медійний «органчик», дурний склад теле- і радіоцітат на всі випадки життя. У Кеші домінує НЕ розум, а характер. Причому досить поганий. Мультфільм всіляко показує, що господар Кеші - хлопчик Вовка (читай, влада) - душі в папугу (єврея) дуже любить, а Кеша завжди і всім незадоволений.

Перше «втеча» папуги пародіює так звану «внутрішню еміграцію». Сюжет розвивається таким чином: Вовка відмовляє Кеше в прийнятті «духовної їжі» - папуга дивиться по телевізору кримінальну драму - щось на зразок «Петрівки, 38», з погонями і стріляниною.

Хлопчик Вовка не дивиться порожній фільм, а старанно робить уроки. І він просить папуги зробити звук тихіше. Ці прохання папуга сприймає як утиск своїх прав і свобод. Вимкнений телевізор ставить крапку у стосунках між Вовком і Кешей. Папуга кидається з балкона. Ця відверта симуляція самогубства повинна підкреслити розрив. Вовка уособлює державу і владу, з якими Кеша не може мати ніяких відносин. Він ніби вмер для них.

Спочатку блазнівське втеча лякає Кешу. Він розуміє, що був Вовкіна улюбленцем. По суті, його вчинок - не більше ніж істеричне акторство. Але додому повернутися вже не виходить. Кеша загубився і не може знайти своє вікно.

Папугу-дисидента рятує публіка, мешканці двору: жирний кіт, ворона, горобці. Кеша «виступає» - відтворює весь словесне сміття, що засів в його голові після прослуховування «голосів». Це безглузда, вивернута навиворіт інформація, бавиться і кота, і ворону.

«Прилітаю я якось на Таїті ... Ви не були на Таїті?» - так починає свої промови Кеша. «Таїті» має звучати як «земля обітована» - історична батьківщина Кеші, екзотичне містечко.

Жирний кіт - сибарит, мажор, вихованець влади, родової ворог всіх «птахів», і при цьому - абсолютно безпечний зважаючи на свою ситості і ліні. Дисидентські посиденьки завжди знали такі типажі - дітей партійної чи наукової еліти, випещених і щедрих до часу псевдобунтарей.

Ворона - богема, типова інтелігентка, жвава помоечніца з невичерпним, як у колишніх блокадників, запасом оптимізму. У неї однакову відповідь на всі Кешин пасажі: «Просто чарівно!»

Коли настають «холоду» (політична відлига закінчилася), кіт виносить Кеше свій нещадний, але справедливий вирок: «Не були ми на Таїті, нас і тут непогано годують». Для внутрішнього емігранта настають важкі часи.

З Кешей залишається тільки горобчик - безпородний інтелігент, останній вірний слухач. Можливо, папуги і горобця зближує «біблейство», адже горобець на Русі - усталений образ єврея.

Змерзла пара нишпорить по балконах в пошуках їжі. Кеша в одному з вікон зауважує Вовку. Блудний папуга з радістю повертається додому, відразу ж забуваючи про голодному приятеля-горобця.

Поки Кеша дисидентствував, Вовка завів цуценя (майбутнього пса режиму), присутність якого раніше папуга не потерпів би. Тепер же Кеша тимчасово перевихований вулицею, приборканий. Він навіть готовий ділити місце фаворита з клаповухим щеням. Колишнє чванство відійшло на другий план, переважає догідливість.

Коли Вовка знову просить зробити телевізор тихіше, Кеша негайно виконує прохання, вказуючи на цуценя: «А я що? Я нічого ... Це йому не чути! »

Здається, дисидент приручений і зломлений.

Але ще є порох в порохівницях. Зріє новий бунт і втечу. Еміграція зовнішня.

У другій частині «Повернення блудного папуги» Кеша біжить на «Захід».

Повернення II, або «Це я, Кешечка»

Другий випуск «Повернення блудного папуги» (1987) оповідає про подальше витку дисидентського втечі. Внутрішня еміграція еволюціонує в еміграцію зовнішню.

Цей сценарний хід цілком відповідав реаліям радянського життя першої половини сімдесятих, коли Радянський Союз знехотя, наче крізь зуби, випускав на волю п'яту колону і п'яту графу. Буркотун, скиглій, доморощений Абрам Терц-Синявський ібн Кеша біжить на «Захід». І нехай в мультфільмі «Захід» виявляється умовним і символічним, але від цього він не перестає бути місцем загнивання і осередком пороку. Там, «за океаном», на батьківщині Бублій-гума і джинсів, життя викладе Кеше жорстокий емігрантський урок в дусі «Це я - Едічка».

Ще в першому випуску папуга показаний морально розклався типом - ледачий, примхливий, жахливо амбіційний. Етап внутрішньої еміграції на «арбатській» помоечке додатково розбестив Кешу. Він під тиском обставин, звичайно, повернувся до Вовки, чи то пак в лоно радянської системи, але це тимчасове перемир'я. Кешу не виправити. Висловлюючись словами кербуда Мордюкової, папуга-дисидент і раніше «таємно відвідує синагогу».

Поштовхом до змін виявляються горезвісні «елементи солодкого життя», до яких внутрішньо тягнеться Кеша. Вранці, вигулюючи собаку, він приходить на рідну смітник, свою інтелігентську «кухоньку», щоб, як в старі добрі часи дати концерт постійним глядачам: горобцях і вороні. Все псує жирний кіт, проклятий мажор - з'являється в нових джинсах, з плеєром і жуйкою: «Сірість, це ж Бублій-гум!»

Суспільство вражене цією демонстрацією розкоші. Про Кеше відразу забувають. Помоечние інтелігенція показує своє поверхневе нутро і бездуховність. Західні штучки виявляються привабливіше творінь Кешин духу.

Донезмоги самозакоханого Кешу починає з'їдати заздрість. Він повертається додому до Вовки і, хоч і будучи істотою чоловічої статі, закочує сцену за жіночим типом: «У чому я ходжу, в лахмітті, як Попелюшка!» Вовка, тобто Батьківщина, зі словами «Вибирай!» щедро відкриває шафу-засіки, але блага вітчизняної легкої промисловості Кешу не цікавлять. Отридав, Кеша цинічно «подає на розлучення»: «Прощай, наша зустріч була помилкою» - і віддаляється в ті місця, де «розкіш» доступна.

Якщо перший Кешин втеча була істеричною реакцією на заборону і папуги, хоч і з натяжкою, можна було назвати бунтарем, то друга «еміграція» - розважливий вчинок споживача. Кеша готовий продаватися за джинси, плеєр і Бублій-гум.

Насамперед, потрапивши на «Захід», Кеша виставляє себе на торги. Розпещений папуга неадекватний в самооцінці і призначає собі ціну в тисячу рублів - захмарна радянська сума. Кеша забуває, що він уже не в квартирі Вовки, що він потрапив на територію ринкових відносин. Папуга і за тисячу, і за сто, і навіть за десять рублів нікому не потрібен. Реальність швидко збиває пиху. Лише коли Кеша уцінив себе до нуля, на нього знаходиться покупець.

Хто новий Кешин господар? Зовні це типовий син фарци кінця вісімдесятих. Він модно одягнений, його квартира забита знаковими для радянського обивателя предметами розкоші - відеомагнітофон, столик на коліщатках та інше.

На відміну від білявого слов'янського Вовки, новий Господар виглядає як типовий свиноподібну англосакс, схоже рядовому Райану - великий жорстокий молодик. Він - Господар «Заходу» і норовливому пернатому єврею Кеше доведеться у нього ох як не солодко.

Перші кадри нового Кешин долі на «Заході» повинні ввести глядача в оману. Кеша в новій футболці з Міккі-Маусом валяється з плеєром на дивані, слухає «Модерн токінг», п'є загадковий напій «coka», дивиться відеомагнітофон. Здається, нова капіталістична життя вдалося ...

Все стає на свої місця під час Кешин телефонного дзвінка Вовці. Папуга традиційно бреше, як і багато його побратими-емігранти, витрачали останні долари на розмову з Батьківщиною, ліниво і благодушно повідомляли про свої фінансові досягнення, власній машині, кольоровому телевізорі, кока-колі в холодильнику, щоб потім з новими після брехні силами повернутися до брудний посуд в ресторані або сісти за кермо заблевал таксі ...

Кеша не виняток: «Купаюсь в басейні, п'ю джус, оранжад, у мене багато друзів, машина». Важливо, що в бесіді він домішує до голосу характерний акцент емігранта другого покоління - витончене кокетство з боку хитрого Кеші. Ця брехня для порятунку самолюбства примиряє його з дійсністю. До речі, Кеша дивиться по відеомагнітофона фільм «Укол парасолькою». Цей фільм був в радянському прокаті, так що Кеша в сенсі «духовної їжі» не особливо виграв.

Але ось повертається англосакс, папуга спішно бгає розмова, кидає трубку. Видно, що Кеша моторошно боїться Господаря. Незабаром стає зрозуміло, чому. Той зневажає нікчемним папугою, знущається, принижує. З улюбленця і фаворита Кеша перетворився в прислугу, в раба. Кеша пхикає: «Вовка так любив мене, буквально носив на руках».

На жаль, капіталізм поблизу виявився не таким вже й привабливим. Настає прозріння. Після чергового приниження Кеша дозволяє собі підвищити голос на Хазяїна. «Захід» показує своє звіряче обличчя, бунтар негайно виявляється в клітці. Кеші тільки і залишається, що скандувати: «Свободу папугам!» да горланити протестні пісні кинутого вітчизни: «Нехай завжди буде Вовка, нехай завжди буду я!»

Повернутися додому з в'язниці вже не просто. Новонабутий кіношний досвід приходить на допомогу. Кеша ламає клітку, споруджує з «західних» відходів вибуховий пристрій. При підриві двері Кешу контузить. Його оточують бачення-кошмари, демонічні личини капіталізму, а приходить до тями він уже в квартирі Вовки. Еміграція не пройшла безслідно - Кеша в бинтах, пошкоджений і фізично, і морально. Кеша визнається, як лімоновской герой: мені було погано, я був один.

Ніяких передумов для повернення папуги додому не було. І тим не менше - Кеша на Батьківщині. Цей момент можна сприймати як вторгнення дива. Творці мультфільму, зрозуміло, могли б присвятити десяток секунд додаткового епізоду, в якому англосакс викидає напівмертвого Кешу на смітник, а там його підбирає Вовка, який вийшов на прогулянку з цуценям.

Автори розуміли, що ці пояснення зайві. Все-таки Кеша - збірний образ неспокійною єврейської інтелігенції. Так, якась втекла на Захід частина «Кеші» показово поплатилася за зраду, але залишилася отримала хороший урок і вгамувалася ... до нового втечі. Тепер уже - в народ.

Повернення III, або «Втеча в народ»

Третій, і останній, випуск пригод блудного папуги (1988) оповідає про ходінні «в народ». Кеша вирішує «обрусіти».

По суті, всі колишні втечі Кеші - своєрідний пошук правди, міфічного Беловодья, обітованої Таїті. Свій пошук Кеша веде насамперед в культурному полі, а саме, послідовно примикає до тих чи інших соціальних трендам.

У перших двох випусках Кеша побував і дисидентом, і космополітом. Внутрішня еміграція не вдалася, еміграція на «Захід» розчарувала в капіталізмі. Народжений в Союзі, Кеша не зміг стати ні велетнем духу, ні громадянином світу. Але є ще один вихід. Десь поруч, буквально під боком, існує ще одна впливова культурна тенденція - російська, народницька, говорить, що не потрібно далеко ходити за правдою, - вона поруч, за містом, в простоті, в чистоті аграрної життя, в єднанні з природою.

Події розвиваються таким чином. Товстий рудий кіт повідомляє помоечние завсідникам, що на літо він їде в село. Примітно, що кіт-мажор вдруге виступає законодавцем модного течії. У попередній серії він спокусив Кешу джинсами і плеєром.

Ужалений заздрістю, Кеша поспішає додому, щоб зажадати від Вовки своєї частки «російськості», зовсім як персонаж з анекдоту того часу - допитливий телефонний єврей, який дзвонить в суспільство Пам'ять: «Чи правда, що євреї продали Росію, і якщо так, то де я можу отримати мою долю? .. »

Поїхати в село не виходить - Вовка захворів. Ми бачимо Кешу уже в новому «російською» амплуа. Замість футболки на ньому подобу бабиного селянського спіднього. Він по-старечому бурчить на Вовку: «Зими йому мало хворіти».

Як не сумно, але в 1988 році Вовка, тобто Радянський Союз був уже грунтовно хворий. Знав би Кеша, що «Вовці» не судилося видужати, що він протягне ще три роки, до серпня 1991-го ...

Сумні події ще попереду, а Кеша тим часом збирає валізу і відбуває на проживання в село, «до коріння».

На трасі Кешу довго ніхто не підбирає. Але раптом на тракторі з'являється Василь - втілене кліше з художніх фільмів про село. У всякому разі, саме таким уявляє міський обиватель Кеша сільського жителя. Василь простакуватий, добродушний, гостинний.

Василь відвіз Кешу в радгосп «Світлий шлях». Він ввічливий і незмінно звертається до співрозмовника на «Ви», в той час як зарозумілий Кеша нетактовно тикає: «Хочеться запросто, з народом - як ти! Простими хлопцями, які у нас на кожному кроці! »

Василь повертається з музею - він таким чином долучався до «високого». Кеша співає «Русское поле» - це його форма злиття з російською ідентичністю.

Взагалі, все культурні коди, якими оперує Кеша, щоб знайти підхід до Василя, по суті стереотипи і створюють лише комічний ефект. Складно уявити собі щось більш безглузде, ніж папуга (чи то пак, єврей) в селі. Як з'ясується пізніше, він ще і соціально небезпечний. Від Кеші одні проблеми і збитки.

Вранці Кеша прокидається в сільському будинку, шукає сніданок, гублячи горщики, паскудячись в грубці, з криками закликаючи на допомогу Василя. Папуга не здатний знайти їжу в будинку, навіть якщо воно просто стоїть на столі.

Після сніданку Кеша виходить на прогулянку і знайомиться з «господарством»: свиня з поросятами, кінь, півень і кури. Для папуги мешканці двору - публіка. І в селі він займається звичною справою, а саме хаотично відтворює міську «культуру» - в даному випадку мікс з Антонова, Пугачової і безглуздий набір фраз з «Сільського часу»: «Скажіть, скільки тонн конюшини від кожної курки-несучки буде засипано в інкубатори після обмолоту зябу? »

У живності «мистецтво" не зустрічає підтримки, швидше здивування і роздратування, хіба що кінь «ірже» над самим виконавцем.

Довівши себе до творчої екзальтації - Кеша зображує виконавця рок-н-ролу - папуга падає в колодязь. Його рятує повернувся Василь, а потім позичає вимоклі папузі картуз і ватник.

Кеша внутрішньо розуміє свою нікчемність. У багатьох радянських фільмах розігрується історія незграбного неофіта, який, потрапивши в нову для нього середовище, наполегливою працею ламає ситуацію і виривається в ударники. Кеша теж одержимий ідеєю довести свою значимість і корисність: «Я зможу, я доведу, я покажу! Про мене впізнають. Про мене заговорять! »

Але перетворення не відбувається. Кеша виявляється нездатним до селянської праці. (По-хорошому, до праці взагалі.) Він руйнівний як Чубайс або Гайдар, які кілька років тому продемонструють країні свої жахливі таланти ...

Сівши в трактор Василя, Кеша спочатку розносить у дворі будівлі, а потім звалює трактор в річку. Василь при цьому проявляє чудеса толерантності - тільки зітхає так приречено махає рукою.

У папугу прокидається совість, точніше, навіть не совість, а її акторський сурогат, Кеша таврує себе, називає нікчемою, жалюгідною особистістю і вирішує «померти як чоловік». (До речі, це перший і останній раз, коли папуга декларує свою хлопчачих, адже все його поведінку це - переспів анекдотичної єврейської дружини, у якої, як відомо, «все болить».)

Повішення на дроті від лампочки перетворюється в спектакль. Свині, кінь, та й сам Василь з цікавістю стежать за процесом. При цьому ніхто не намагається зупинити папуги - аж надто багато від нього шкоди.

Образ Кеші начисто позбавлений драматизму: Єсеніна з папуги не виходить. Василь відправляє його додому в посилці.

Мешканці смітника зустрічають повернувся кота. Той напевно не ходив в народ, а був просто дачником. Але тут з'являється Кеша. На ньому ватник і картуз - він, як завжди, «в образі». Клацнувши батогом, Кеша вибухає тирадою збожеволілої сільської прози: «Ех ви! Житті не нюхали ?! А я незбиране літо, незбиране літо: вранці покіс, ввечері надої, то корова пороситься, то кури понеслися. А тут вишня зійшла! Буряк заколосилась! Ореш, як трактор! А якщо дощ під час усушки, а? », Закурює« козячу ніжку », давиться« димом вітчизни », заходиться кашлем ...

Перший роман Едуарда Лимонова.

Фільм «Діамантова рука», де Нонна Вікторівна Мордюкова блискуче зіграла роль кербуда.

Головний герой фільму американського режисера Стівена Спілберга «Врятувати рядового Райана».

Папуга Кеша - особливий герой! Так само, як і «чоловік в розквіті сил» або вовк в «Ну, постривай!» він має досить безглуздим і навіть огидним характером. Кеша незалежний, без відповіді і до межі егоїстичний, в загальному герой що треба!

Папугу Кешу, який так полюбився і маленькому, і великим глядачеві, колись придумали сценарист Олександр Курляндський і режисер Валентин Караваєв, а ось свого графічного втілення він зобов'язаний Анатолію Савченко (до речі, Карлсон теж його мультиплікаційне дітище).

Протягом усіх серій, на сьогоднішній день їх вісім, Кеша то тікає від свого друга Вовки, то знову повертається. Пригоди незалежного і забавного папуги цікаві і смішні, а слова і вирази, які були вкладені в його уста і озвучені Геннадієм Хазановим, вже давно стали крилатими.

Ідея з мультфільмом зародилася абсолютно випадково. Одного разу на студії Валентин Караваєв запропонував Курляндському зняти простенький дитячий мультик і розповів історію про папугу, якого він взимку бачив вулиці. Пернатий полетів з дому, але не розгубився і затесався в зграю горобців.

Мультиплікатори стали додумувати історію: навіщо він вилетів з квартири? Чому не повернувся? Як йому жилося? Ніхто не очікував, що папуга Кеша стане настільки популярним.

В результаті вийшло 3 серії мультфільму «». Через 14 років на студії Союзмультфільм зняли «Ранок папуги Кеші», а за нею послідувало ще чотири історії, чотири забавних пригоди. Все можна дивитися онлайн.

Основні персонажі в мультиках про Кешу

• Кеша - папуга, головний герой фільму з непростим характером і шкідливими звичками. Періодично носить одяг. Улюблене заняття: перегляд фільмів і телепередач.

• Вовка - хлопчик шкільного віку, господар Кеші. Кілька нуднуватий, постійно вчить уроки, терплячий до примхливому вихованцеві, піклуватися про нього і завжди прощає.

• Рудий кіт - дуже ліниве створіння, яке живе з багатими господарями на горищі. Кота в житті все влаштовує. До Кеше ставлення неоднозначне: іноді він захоплюється птахом, а іноді навпаки.

• Ворона Клара - флегматична, інфантильна птах, яка постійно колупається на смітнику в пошуках їжі і блискучих дрібничок. Оптимістка по натурі, поважає Кешу і постійно повторює «Чудово!».

• Коля - сірий горобчик, розуміє Кешу як ніхто інший. У мультфільмі його ім'я не згадується. Взимку він пошкодував папугу і прихистив під капелюхом.

Також серед персонажів можна відзначити злого хлопчика з багатої сім'ї, який купив Кешу і змушував його робити всю роботу. У третьому випуску папуга знайомитися з Василем, добродушним односельцем з радгоспу «Світлий шлях». А в нових випусках з'явиться дільничний міліції Йолкін, справедливий правоохоронець.

Економічна криза 90-х років відклав вихід 4 серії мультфільму, хоча вже був написаний сценарій. Курляндський вів переговори з колегами з Німеччини, які були зацікавлені в створенні анімаційного серіалу про папугу Кешу, але проект так і не був завершений.

Сюжет мультфільму використовують у своїй практиці психологи, коли потрібно вирішити схожу конфліктну ситуацію з підлітком.

У мультфільму «Повернення блудного папуги» є книжкове продовження. Олександр Курляндський написав три повісті: «Ви були на Таїті?», «А нас і тут непогано годують!», «Чудово!».

Логотип із зображенням Кеші давно став комерційним, він розкручується як правовласниками, так і піратами. З відомим папугою створюють комп'ютерні ігри, розмальовки та багато іншого.

Крилаті фрази з мультфільму

• А Вовка мене так любив ... Прямо на руках носив ...
• Таїті, Таїті ... Не були ми ні в якій Таїті - нас і тут непогано годують.
• Відпочив - во! Сметани - во! Риби - во!
• Сво-бо-ду по-пу-га-ям!
• Чудово, чудово!
• Прощай навік, наша зустріч була помилкою!
• Ех ви! Житті не нюхали! А я незбиране літо, незбиране літо ... Вранці - покіс, ввечері - надій. Те корова поросят, то вишня зійшла, то буряк заколоситься. А якщо дощ під час усушки ?! Ореш, як трактор.
• Ех ви, сірість! Це ж Бубль-гум!
• А я що, я нічого. Це йому не чути.
• Гуд бай, май лав, гуд бай ...
• - Приїхали! Колгосп «Світлий шлях!»

Папуга Кеша

Головний герой мультфільму.

Егоцентричний, що вимагає підвищеної уваги, примхливий і норовливий. За всіма звичкам і зовнішньому окрасу найбільше нагадує папугу сімейства ара.

Оперення яскраве. Малинова голова. Навколо очей великі білі кола. Пишний зелений чубчик. На шиї білий «комірець», що нагадує жабо. Крила зелені біля основи, з рожевою смужкою. Фіолетові пір'я на кінцях у багатьох випадках служать пальцями. Тіло рожеве. Лапки жовті, з трьома пальцями (два попереду, один позаду). Хвіст складається з трьох зелених пір'я з рожевими кінчиками.

Часто носить одяг:

• У першому випуску тільки на самому початку: сидить в кріслі в кедах.
• У другому випуску в квартирі нового господаря носить блакитну футболку з Міккі Маусом.
• На початку третього випуску з'являється в білій майці Вовки. Потім переодягається в смугасті шорти на підтяжках, кепку-козирок і пляжні окуляри. Далі в декількох епізодах ходить в фуфайці Василя і його кашкеті.

Улюблене заняття: перегляд телевізійних фільмів і передач. Судячи з словникового запасу, абсолютно різної тематики - від кримінальної хроніки до ліричних концертних програм.

Мова часом нескладна, нагадує набір цитат з переглянутих передач і почутих пісень.

Вовка

Господар Кеші.

Хлопчик шкільного віку. Постійно вчить уроки. Часто хворіє.

У перших двох випусках мультфільму одягнений в жовту водолазку і синю шкільну форму. У третьому випуску на початку з'являється у жовтій футболці, в кінці - в блакитний толстовці.

Терплячий по відношенню до примхливому папузі. Піклується про нього, переживає. Всіляко намагається показати Кеше свою любов. Спокійно ставиться до Кешин витівок, легко прощає їх і кожен раз приймає Кешу назад.

інші персонажі

• Товстий рудий кіт - ледачий, ставний, пихатий, з гонором. Живе з багатими господарями. Принцип життя: «Відпочив - во! Сметани - во! Риби - во! »
• Гава - інфантильна, флегматичний. Змушена постійно колупатися на смітнику в пошуках їжі. До всього ставиться з оптимізмом. Улюблена фраза: «Чудово! Просто чарівно! »
• Щеня - вперше з'являється в першому випуску, після повернення Кеші. Чи не відіграє ключової ролі в мультфільмі. Сублімує любов Вовки до папузі.

сюжет

продовження серіалу

У 2000-х рр., Вже після смерті В. Караваєва, А. Курляндский робить спробу реанімувати головного героя серіалу. Робота ведеться з режисером А. Давидовим. Решта творчий склад змінюється практично повністю.

Всі мультфільми мають оригінальні назви. Ключовим залишається тільки словосполучення «папуга Кеша».

У 2002 році на екрани вийшов мультфільм «Ранок папуги Кеші Потім пішли інші серії:« Нові пригоди папуги Кеші »в 2005 році,« Викрадення папуги Кеші »,« Папуга Кеша і чудовисько »в 2006 році.

Мультфільми випущені на кіностудії «Союзмультфільм».

Валентин Караваєв одного разу взимку побачив папужки, який, очевидно, вилетів через кватирку і тепер не знав, як повернутися. Стали думати: чому вилетів? Образився, посварився з хлопчиком. Чому? Напевно, поводився нахабно, всіх передражнював ... І поступово виник образ такого собі пташиного Хлестакова - базіка, фантазер, хвалько.

рецензії

Критики одностайно визнають, що Кеша - не простий мультиплікаційний герой. Його характер детально прописаний і спочатку задуманий таким чином, щоб завоювати симпатії глядачів. При цьому мультфільм більш люблять і цінують дорослі, ніж діти.

Курляндського називають «людиною приголомшливою фантазії», а мультфільм «Повернення блудного папуги» - творінням «з нестаріючим радянським гумором і іронією», фільмом, який «гідний бути переглянутим не один десяток разів».

• Жанр: Дитяча
• Видавець: Акелла
• Мова російська

Системні вимоги: Windows XP SP2 (pyc), Pentium III 1 ГГц, 512 Мб ОЗУ, 64 Мб DirectX 9-сумісна 3D відеокарта (рівня GeForce 4 і вище, окрім вбудованих відеокарт і MX-серії), DirectX 9-сумісна звукова карта, 800 Мб вільного місця на жорсткому диску, 24x CD-ROM, клавіатура, миша DiretcX 9.0c.

Папуга Кеша - математик

Папуга Кеша відправляється на тропічний острів, щоб гарненько відпочити і знайти нових друзів.

• Розробник Студія "Парус"
• видавець Акелла
• Для дітей від 6 до 12 років

Системні вимоги: Операційна система Windows XP SP2 Процесор Pentium III 1 ГГц Оперативна пам'ять 512 Мб оперативної пам'яті Відео DirectX 9-совм. 3D в.к. ур. GeForce 4 і вище Звук DirectX 9.0-сумісна звукова карта Пристрій для читання компакт-дисків CD-ROM Управління клавіатура, миша

Папуга Кеша вчить абетку

• Сюжет: Папуга відправляється на тропічний острів, знайомиться з аборигенами і вчить абетку.

• Гра адресована дітям 6-7 років
• Розробник: Парус
• Видавець: Акелла
• Гра вийшла: 27.08.2008
• Жанр: Family, For Kids

Системні вимоги: P3-1,0, 512 MB RAM, 64 MB 3D Card

Кеша в світі казок

• Сюжет: Кеша взяв почитати книгу з казками.

• Рік випуску: 2006
• Стиль - Дитячий квест.
• Видавець: Акелла
• Розробник: Origames Studio
• Мова інтерфейсу: російська.

Системні вимоги: Win 98/2000 / ME / XP (рус); Pentium III 500 Мгц; 128 Мб ОЗУ; 32 Мб DirectX8-сумісна 3D відеокарта; DirectX-сумісна звукова карта; 800 Мб місця на жорсткому диску; CD-ROM 24x; клавіатура; Миша.

Папуга Кеша. Свободу папугам!

• Випуск - 2006 р
• Стиль - Дитячий квест.
• Видавець: Акелла
• Розробник: Origames Studio
• Мова інтерфейсу: російська.
• Завдання - врятувати від повного зникнення бразильських папуг.

Мінімальні системні вимоги: Windows 98SE / ME / 2000 / XP; Pentium III 500МГц; 128 Мб ОЗУ; 32 Мб DirectX8-сумісна 3Dвідеокарта; DirectX-сумісна звукова карта; 800 Мб. місця на жорсткому диску; 24x CD-ROM; клавіатура; Миша.

Папуга Кеша: Ви не були на Таїті?

• Сюжет: Разом з пузатим котом Василем папуга пустився в подорож.

• Жанри: Аркада
• Мова інтерфейсу: російська
• Рік випуску: 2006
• Розробник: Burut CT
• Видавець в Росії: Акелла

Мінімальні Системні вимоги: Система: Win 98/2000 / ME / XP Процесор: Pentium III 500 Мгц Пам'ять: 128 Мб ОЗУ Відео-карта: 32 Мб DirectX 9-сумісна 3D відеокарта Аудіо-карта: DirectX-сумісна звукова карта Жорсткий диск: 800 Мб вільного місця на жорсткому диску

Примітки

Премія «Ніка» за кращий анімаційний фільм
1987-2000	Повернення блудного папуги (1987) · Сніданок на траві (1988) · Лицедей (1989) · ляпас (1990) · Сірий вовк енд Червона Шапочка (1991) · Bolero. Фільм підвищеної духовності (1992) · Походження видів (1993) · Севільський цирульник (1994) · Лев з сивою бородою (1995) · Брати пілоти готують на сніданок макарончікі (1996) · Довга подорож (1997) · Чуча (1998) · Фараон (1999) · Адажіо (2000)
2001-…

посилання

	Повернення блудного папуги в Вікіцитати

Wikimedia Foundation. 2010 року.

Папуга Кеша

Головний герой мультфільму.

Егоцентричний, що вимагає підвищеної уваги, примхливий і норовливий. За всіма звичкам і зовнішньому окрасу найбільше нагадує папугу сімейства ара.

Оперення яскраве. Малинова голова. Навколо очей великі білі кола. Пишний зелений чубчик. На шиї білий «комірець», що нагадує жабо. Крила зелені біля основи, з рожевою смужкою. Фіолетові пір'я на кінцях у багатьох випадках служать пальцями. Тіло рожеве. Лапки жовті, з трьома пальцями (два попереду, один позаду). Хвіст складається з трьох зелених пір'я з рожевими кінчиками.

Часто носить одяг:

• У першому випуску тільки на самому початку: сидить в кріслі в кедах.
• У другому випуску в квартирі нового господаря носить блакитну футболку з Міккі Маусом.
• На початку третього випуску з'являється в білій майці Вовки. Потім переодягається в смугасті шорти на підтяжках, кепку-козирок і пляжні окуляри. Далі в декількох епізодах ходить в фуфайці Василя і його кашкеті.

Улюблене заняття: перегляд телевізійних фільмів і передач. Судячи з словникового запасу, абсолютно різної тематики - від кримінальної хроніки до ліричних концертних програм.

Мова часом нескладна, нагадує набір цитат з переглянутих передач і почутих пісень.

Вовка

Господар Кеші.

Хлопчик шкільного віку. Постійно вчить уроки. Часто хворіє.

У перших двох випусках мультфільму одягнений в жовту водолазку і синю шкільну форму. У третьому випуску на початку з'являється у жовтій футболці, в кінці - в блакитний толстовці.

Терплячий по відношенню до примхливому папузі. Піклується про нього, переживає. Всіляко намагається показати Кеше свою любов. Спокійно ставиться до Кешин витівок, легко прощає їх і кожен раз приймає Кешу назад.

інші персонажі

• Товстий рудий кіт - ледачий, ставний, пихатий, з гонором. Живе з багатими господарями. Принцип життя: «Відпочив - во! Сметани - во! Риби - во! »
• Гава - інфантильна, флегматичний. Змушена постійно колупатися на смітнику в пошуках їжі. До всього ставиться з оптимізмом. Улюблена фраза: «Чудово! Просто чарівно! »
• Щеня - вперше з'являється в першому випуску, після повернення Кеші. Чи не відіграє ключової ролі в мультфільмі. Сублімує любов Вовки до папузі.

сюжет

продовження серіалу

У 2000-х рр., Вже після смерті В. Караваєва, А. Курляндский робить спробу реанімувати головного героя серіалу. Робота ведеться з режисером А. Давидовим. Решта творчий склад змінюється практично повністю.

Всі мультфільми мають оригінальні назви. Ключовим залишається тільки словосполучення «папуга Кеша».

У 2002 році на екрани вийшов мультфільм «Ранок папуги Кеші Потім пішли інші серії:« Нові пригоди папуги Кеші »в 2005 році,« Викрадення папуги Кеші »,« Папуга Кеша і чудовисько »в 2006 році.

Мультфільми випущені на кіностудії «Союзмультфільм».

Валентин Караваєв одного разу взимку побачив папужки, який, очевидно, вилетів через кватирку і тепер не знав, як повернутися. Стали думати: чому вилетів? Образився, посварився з хлопчиком. Чому? Напевно, поводився нахабно, всіх передражнював ... І поступово виник образ такого собі пташиного Хлестакова - базіка, фантазер, хвалько.

рецензії

Критики одностайно визнають, що Кеша - не простий мультиплікаційний герой. Його характер детально прописаний і спочатку задуманий таким чином, щоб завоювати симпатії глядачів. При цьому мультфільм більш люблять і цінують дорослі, ніж діти.

Курляндського називають «людиною приголомшливою фантазії», а мультфільм «Повернення блудного папуги» - творінням «з нестаріючим радянським гумором і іронією», фільмом, який «гідний бути переглянутим не один десяток разів».

• Жанр: Дитяча
• Видавець: Акелла
• Мова російська

Системні вимоги: Windows XP SP2 (pyc), Pentium III 1 ГГц, 512 Мб ОЗУ, 64 Мб DirectX 9-сумісна 3D відеокарта (рівня GeForce 4 і вище, окрім вбудованих відеокарт і MX-серії), DirectX 9-сумісна звукова карта, 800 Мб вільного місця на жорсткому диску, 24x CD-ROM, клавіатура, миша DiretcX 9.0c.

Папуга Кеша - математик

Папуга Кеша відправляється на тропічний острів, щоб гарненько відпочити і знайти нових друзів.

• Розробник Студія "Парус"
• видавець Акелла
• Для дітей від 6 до 12 років

Системні вимоги: Операційна система Windows XP SP2 Процесор Pentium III 1 ГГц Оперативна пам'ять 512 Мб оперативної пам'яті Відео DirectX 9-совм. 3D в.к. ур. GeForce 4 і вище Звук DirectX 9.0-сумісна звукова карта Пристрій для читання компакт-дисків CD-ROM Управління клавіатура, миша

Папуга Кеша вчить абетку

• Сюжет: Папуга відправляється на тропічний острів, знайомиться з аборигенами і вчить абетку.

• Гра адресована дітям 6-7 років
• Розробник: Парус
• Видавець: Акелла
• Гра вийшла: 27.08.2008
• Жанр: Family, For Kids

Системні вимоги: P3-1,0, 512 MB RAM, 64 MB 3D Card

Кеша в світі казок

• Сюжет: Кеша взяв почитати книгу з казками.

• Рік випуску: 2006
• Стиль - Дитячий квест.
• Видавець: Акелла
• Розробник: Origames Studio
• Мова інтерфейсу: російська.

Системні вимоги: Win 98/2000 / ME / XP (рус); Pentium III 500 Мгц; 128 Мб ОЗУ; 32 Мб DirectX8-сумісна 3D відеокарта; DirectX-сумісна звукова карта; 800 Мб місця на жорсткому диску; CD-ROM 24x; клавіатура; Миша.

Папуга Кеша. Свободу папугам!

• Випуск - 2006 р
• Стиль - Дитячий квест.
• Видавець: Акелла
• Розробник: Origames Studio
• Мова інтерфейсу: російська.
• Завдання - врятувати від повного зникнення бразильських папуг.

Мінімальні системні вимоги: Windows 98SE / ME / 2000 / XP; Pentium III 500МГц; 128 Мб ОЗУ; 32 Мб DirectX8-сумісна 3Dвідеокарта; DirectX-сумісна звукова карта; 800 Мб. місця на жорсткому диску; 24x CD-ROM; клавіатура; Миша.

Папуга Кеша: Ви не були на Таїті?

• Сюжет: Разом з пузатим котом Василем папуга пустився в подорож.

• Жанри: Аркада
• Мова інтерфейсу: російська
• Рік випуску: 2006
• Розробник: Burut CT
• Видавець в Росії: Акелла

Мінімальні Системні вимоги: Система: Win 98/2000 / ME / XP Процесор: Pentium III 500 Мгц Пам'ять: 128 Мб ОЗУ Відео-карта: 32 Мб DirectX 9-сумісна 3D відеокарта Аудіо-карта: DirectX-сумісна звукова карта Жорсткий диск: 800 Мб вільного місця на жорсткому диску

Примітки

Премія «Ніка» за кращий анімаційний фільм
1987-2000	Повернення блудного папуги (1987) · Сніданок на траві (1988) · Лицедей (1989) · ляпас (1990) · Сірий вовк енд Червона Шапочка (1991) · Bolero. Фільм підвищеної духовності (1992) · Походження видів (1993) · Севільський цирульник (1994) · Лев з сивою бородою (1995) · Брати пілоти готують на сніданок макарончікі (1996) · Довга подорож (1997) · Чуча (1998) · Фараон (1999) · Адажіо (2000)
2001-…

посилання

	Повернення блудного папуги в Вікіцитати

Wikimedia Foundation. 2010 року.